в'язнити — в язню/, в язни/ш, док., перех., рідко. Те саме, що ув язнювати … Український тлумачний словник
ув'язнити — див. ув язнювати … Український тлумачний словник
в'язнити — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
ув'язнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
в'язнення — я, с., рідко. Дія за знач. в язнити … Український тлумачний словник
посаджати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Посадити де небудь усіх чи багатьох. 2) перев. у сполуч. зі сл. до в язниці, у тюрму і т. ін. Ув язнити, заарештувати всіх чи багатьох. 3) Поселити де небудь для ведення господарства всіх чи багатьох. 4) Помістити в… … Український тлумачний словник
посадити — саджу/, са/диш, док., перех. 1) Закопати в землю коріння саджанців, бульбу, цибулю і т. ін. для вирощування. Посадити сад. 2) Допомогти кому небудь або примусити чи запросити когось сісти. || Піднявши, допомогти комусь сісти на що небудь високе.… … Український тлумачний словник
посадовити — довлю/, до/виш; мн. посадо/влять; док., перех. 1) Допомогти кому небудь або примусити чи запросити когось сісти. || Піднявши, допомогти кому небудь сісти на щось високе. || Допомогти зайняти місце, влаштуватися де небудь для поїздки. 2) за що або … Український тлумачний словник
поув'язнювати — юю, юєш, док., перех. Ув язнити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
поховати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Закопати в землю (померлого); здійснити похоронний обряд; погребти. || Втратити кого небудь рідного, близького (померлого). || Зневірившись, розчарувавшись у комусь, почати вважати його за померлого, загиблого. ||… … Український тлумачний словник